Препарати

Цефодокс таблетки:
діюча речовина: cefpodoxime;
1 таблетка містить цефподоксиму (у формі проксетилу) 100 мг або 200 мг;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармелоза, натрію крохмальгліколят (тип А), натрію лаурилсульфат, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, опадрі ОY-L білий, заліза оксид жовтий (Е 172).
Цефодокс порошок для оральної суспензії:
діюча речовина: cefpodoxime;
5 мл суспензії містять цефподоксиму (у формі проксетилу) 50 мг або 100 мг;
допоміжні речовини: гідроксипропілцелюлоза; целюлоза мікрокристалічна; крохмаль кукурудзяний; сахароза; кислота лимонна, моногідрат; кремнію діоксид колоїдний безводний; емульсія симетикону; натрію карбоксиметилцелюлоза-целюлоза мікрокристалічна; ксантанова камедь; сахарин натрію; ароматизатор лимонний (порошок); ароматизатор ванільний (порошок).

Протимікробні засоби для системного застосування. Інші β-лактамні антибіотики. Цефалоспорини ІІІ покоління. Код АТС J01D D13.

Інфекції, спричинені чутливими до цефподоксиму збудниками:

• ЛОР-органів (включаючи гострий середній отит, синусит, тонзиліт, фарингіт); Цефодокс слід призначати для лікування хронічних або рецидивуючих інфекцій, а також у випадках відомої або підозрюваної нечутливості збудника до широкозастосовуваних антибіотиків;
• дихальних шляхів (включаючи пневмонію, гострий бронхіт або бронхіоліт, ускладнений бактеріальною суперінфекцією);
• неускладнені інфекції верхніх і нижніх сечовивідних шляхів (включаючи гострий пієлонефрит і цистит);
• шкіри та м’яких тканин (абсцеси, целюліт, інфіковані рани, фурункули, фолікуліт, пароніхія, карбункули і виразки);
• неускладнений гонококовий уретрит.

Підвищена чутливість до препаратів групи цефалоспоринів, пеніцилінів.
Дитячий вік до 5 місяців (суспензія) або до 12 років (таблетки).
Спадкова непереносимість галактози, дефіцитом лактази або синдром мальабсорбції глюкози/галактози.

Слід приймати внутрішньо під час вживання їжі для посилення абсорбції.
Термін лікування залежить від тяжкості захворювання і визначається індивідуально.
Дітям віком від 5 місяців до 12 років призначають у дозі 10 мг/кг маси тіла на добу (максимальна добова доза – 400 мг), яку слід застосовувати у два прийоми з інтервалом 12 годин (максимальна разова доза – 200 мг).
Для дорослих і дітей віком від 12 років з нормальною функцією нирок рекомендовані такі дози: Інфекції ЛОР-органів: синусит - 200 мг двічі на добу, інші інфекції (у т.ч. тонзиліт, фарингіт) - 100 мг двічі на добу; інфекції дихальних шляхів (включаючи гострий бронхіт, рецидиви або загострення хронічного бронхіту, бактеріальну пневмонію) - 100-200 мг двічі на добу; неускладнені інфекції сечовивідних шляхів: верхніх (гострий пієлонефрит) - 200 мг двічі на добу; нижніх (цистит) - 100 мг двічі на добу; інфекції шкіри та м’яких тканин (абсцеси, целюліт, інфіковані рани, фурункули, фолікуліт, пароніхія, карбункули і виразки) - 200 мг двічі на добу; неускладнений гонококовий уретрит - 200 мг одноразово.

Інфекції та інвазії: рідко – суперінфекція, спричинена деякими грибами роду Candida, нечутливими до цефподоксиму; дуже рідко – коліт, пов’язаний із застосуванням антибіотиків.
З боку кровотворення: рідко – еозинофілія; дуже рідко – лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, тромбоцитоз, агранулоцитоз, зниження концентрації гемоглобіну, гемолітична анемія.
З боку імунної системи: рідко – гіперчутливість, анафілактичні реакції.
Метаболічні порушення: рідко – зневоднення, подагра, периферійний набряк, збільшення маси тіла.
З боку кістково-м’язової системи: рідко – міалгія.
З боку нервової системи: нечасто – цефалгія; рідко – вертиго; дуже рідко – запаморочення, безсоння, сонливість, невроз, роздратованість, нервозність, незвичні сновидіння, погіршання зору,  сплутаність свідомості, нічні жахи, парестезія.
З боку дихальної системи: рідко – астма, кашель, носова кровотеча, риніт, свистяче дихання,  бронхіт, ядуха, плевральний випіт, пневмонія, синусит.
З боку травного тракту: рідко – діарея; нечасто – біль у животі, нудота; рідко – відчуття спраги,  тенезми, здуття живота, блювання, диспепсія, сухість у роті, зменшення апетиту, запор, кандидозний стоматит, анорексія, відрижка,  гастрит, виразки у роті, псевдомембранозний коліт.
З боку гепатобіліарної системи: рідко – холестатичне ураження печінки.
З боку шкіри та підшкірних тканин: рідко – висипання, свербіж, кропив’янка, підвищена пітливість, макульозні висипання, грибковий дерматит, злущування, сухість шкіри, випадання волосся, везикульозні висипання, сонячна еритема, пурпура, бульозні реакції (включаючи синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз, мультиформна еритема.
З боку сечостатевої системи: рідко – гематурія, інфекції сечових шляхів, метрорагія, дизурія, часті сечовиділення,  протеїнурія, вагінальний кандидоз.
З боку серцево-судинної системи: рідко – застійна серцева недостатність, мігрень, прискорене серцебиття, вазодилатація, гематома, артеріальна гіпертензія або гіпотензія.
З боку органів чуття: рідко – порушення смакових відчуттів, подразнення очей,  шум у вухах.
Загальні розлади: рідко – дискомфорт, втомлюваність, астенія, медикаментозна гарячка, біль у грудях (біль може віддавати у поперек), гарячка, генералізований біль, мікробіологічне дослідження,  кандидоз, абсцес, алергічна реакція, набряк обличчя, бактеріальні інфекції, паразитарні інфекції.
Лабораторні показники: рідко – підвищення показників функціональних печінкових тестів АсАТ, АлАТ, рівня лужної фосфатази, білірубіну, сечовини і креатиніну, псевдопозитивна реакція Кумбса.

UA/4152/02/01, UA/4152/02/02, UA/4152/01/01, UA/4152/01/02